Чому залежний заперечує проблему: психологія заперечення

Залежність – це хвороба. Всесвітня організація охорони здоров’я класифікує всі види хімічних і поведінкових залежностей у межах Міжнародної класифікації хвороб як психічні та поведінкові розлади особистості.

Залежний не хоче лікуватися: що робити

Характерним явищем під час лікування будь-якої форми залежності є те, що залежний не хоче лікуватися. Наркоман часто не вважає себе залежним, алкоголік не визнає себе хворим. Людина або повністю заперечує свою проблему, або применшує ступінь її тяжкості, не вважає свою хворобу первинною – тобто основною проблемою, яка є джерелом усіх інших руйнівних явищ у всіх сферах її життя.

Так відбувається тому, що в кожного залежного формується природний для психіки механізм захисту від руйнівних емоцій. Унаслідок вживання, яке вийшло з-під контролю, руйнування починаються в усіх сферах життєдіяльності людини – страждає фізичне здоров’я, психічна сфера, негативні зміни настають у соціальній сфері, знижуються моральність, етичність і духовність. Проблема стає помітною для оточення, і хворому починають на це вказувати. Механізм залежності влаштований так, що людині, яка вживає, необхідно продовжувати вживання для підтримання функціонування на нормальному рівні, а руйнівні наслідки цього, очевидні для оточення, у самого залежного потрапляють у «фільтр» заперечення.

Дуже важливо розуміти, що самостійно подолати своє заперечення залежний не може, а спроби зруйнувати його тиском з боку рідних і близьких, найімовірніше, призведуть лише до агресії та опору. Таким чином, хворому потрібне професійне втручання – допомога психотерапевта, а також інші види терапії, що існують у спеціалізованих закладах, наприклад, у реабілітаційному центрі.

Психологія заперечення: як формується і як працює механізм

Заперечення – це несвідомий захисний механізм психіки, який оберігає залежну людину від зіткнення з руйнівними наслідками хвороби.

Розглянемо, як формується і розвивається заперечення. Характерною ознакою того, що людина залежна, є втрата контролю над уживанням. Уживання виходить на перший план, стає першочерговим завданням, а всі інші справи відсуваються або відкладаються. Відбувається зміщення пріоритетів. Людина нехтує своїми основними життєвими завданнями на користь уживання – і через це починають страждати робота, сім’я, близькі люди. Втрата контролю означає також те, що людина не в змозі зупинитися і, попри очевидну загрозу здоров’ю, справам і стосункам, продовжує вживати. Зростає толерантність (здатність організму протистояти дедалі більшим дозам речовини), а отже, для підтримання попереднього ефекту бажання вжити ще стає нормою, і контролювати свої нав’язливі бажання людина вже не здатна – вона йде в них на поводу.

Негативні наслідки регулярного вживання стають очевидними для оточення, і вони починають вказувати залежному на них – прямо чи опосередковано. Людина, як правило, не здатна одразу усвідомити й прийняти неприємну правду про себе, що негайно запускає механізм формування захисту. Хімічна та будь-яка інша залежність породжує систему ілюзій, у якій людині комфортно перебувати, не докладаючи зусиль для боротьби з уживанням або залежною поведінкою. Людина щиро вірить у спотворену ілюзіями картину свого життя, і це заважає їй сприйняти ситуацію як проблему, а відповідно – своєчасно звернутися по допомогу. Перебуваючи в ілюзії, первинною реакцією людини на зауваження оточення часто стають невдоволення та агресія.

Основні види заперечення у залежних

Розглянемо основні види заперечення у залежних:

• Пряме заперечення проблеми. На зауваження оточення щодо свого стану людина відповідає, що в неї немає жодних проблем з алкоголем чи наркотиками. «Я не алкоголік! Випивка ніяк не впливає на якість мого життя!»
• Мінімізація. Людина згладжує, применшує вплив уживання та його наслідків на своє життя. «Я можу зупинитися будь-якої миті, що тут такого – випив на свята!»
• Проєкція (порівняння себе з іншими). Залежний переводить фокус уваги зі своєї особистості на інших. «Ось Вася колеться щодня і виніс із квартири все цінне, а я лише нюхаю по п’ятницях після роботи в клубі».
• Виправдання вживання. Людина шукає зовнішні причини для своєї залежної поведінки, перекладаючи відповідальність за своє життя на зовнішні обставини. «Я п’ю, бо в мене сварлива дружина, неслухняні діти й проблеми на роботі».
• Раціоналізація. Пояснення свого вживання логічним шляхом із наведенням конкретних фактів. «Я використовую пиво і траву, щоб розслабитися та відновитися після важкої роботи, моєму організму й психіці це необхідно та приносить лише користь. Це допомагає зняти стрес».
• Інтелектуалізація. Процес включає вивчення конкретних фактів і виправдання своєї поведінки через їх наведення. «Медичні дослідження підтверджують користь канабіноїдів при багатьох хворобах і розладах, а прогресивний Захід давно легалізував марихуану!»

Як подолати заперечення: допомога залежним

Для того щоб подолати заперечення, необхідне таке:

1. Професійна допомога. Клінічний психолог, психотерапевт і консультант із хімічної залежності можуть допомогти людині побачити реальну картину її життя.
2. Підтримка терапевтичної спільноти. Групова терапія в лікуванні залежностей ефективно допомагає людині сформувати об’єктивну думку про свою особистість і свою поведінку.
3. Робота з негативними емоціями. Основні почуття, від яких тікає залежний у своєму вживанні – це провина, сором і страх. Психологічна допомога спрямована на роботу з цими почуттями.

Якщо ви або ваші близькі перебуваєте в складній ситуації, важливо не відкладати звернення по допомогу. У реабілітаційному центрі ALTERA у Миколаєві, Дніпрі та Кривому Розі ви зможете отримати саме таку підтримку. З вами працюватимуть досвідчені фахівці, які допомагають не лише припинити вживання, а й розібратися в причинах залежності, відновити внутрішній стан, навчитися по-новому справлятися зі стресом і будувати життя без залежності. Ми супроводжуємо людину на кожному етапі – від першого кроку до стійких змін.

Звернення по допомогу – це не слабкість, а зріле рішення змінити своє життя. І чим раніше ви зробите цей крок, тим більше можливостей відкриєте для себе в майбутньому без залежності – стабільному, тверезому та наповненому змістом.